вул. Соборності України 50, м.Долинська Кіровоградська обл. 28500
тел: 05(234) 2-08-34, 2-07- 49, e-mail: dolmiskrada@ukr.net

Навігація

Офіційні сайти

ІНТЕРВ’Ю ПРО РЕАЛІЇ, СУБ’ЄКТИВНІ ДОМИСЛИ, наукові та експертні висновки фахівців

     Тема будівництва очисних споруд в місті Долинська з використанням території Богданівської сільської територіальної громади активно, часом і бурхливо, обговорюється у соціальних мережах. Сприймається це все найперше, як емоції. А якщо спокійно, зваживши всі аргументи  «за» і «проти», розібратися в цій ситуації? З цим питанням розмова з першим заступником міського голови Сергієм Борисовичем ЦУКАНОВИМ.

     -- От саме так і треба зробити – спокійно, без підвищених тонів і навіть образ, що має місце у окремих коментарях в Інтернеті з боку учасників обговорення.

Скажу, що аргументи, які наводять ініціатори зборів в селах Богданівської сільської ради, є такими, що протирічить  науковим обґрунтуванням та експертним висновкам та містять неправдиву інформацію щодо проекту «Будівництво каналізаційних очисних споруд з їх підключенням до мереж в місті Долинська Кіровоградської області з виготовленням проектно-кошторисної документації». Міська рада вважає за необхідне в черговий раз повідомити мешканців міста та територіальну громаду Богданівської сільської ради про необхідність виготовлення та реалізацію проекту міських і, наголошую, незалежних від подальшої долі ДП «Дирекція КГЗКОР», очисних споруд.

Чому наголошую – незалежних від КГЗКОРу? Очищення госппобутових стоків з міста Долинська, починаючи з кінця 80-х років минулого сторіччя, здійснюється на каналізаційних очисних спорудах ДП «Дирекція КГЗКОР». Система каналізації ДП «Дирекція КГЗКОР» у відповідності до проектних рішень розрахована на переробку стоків з урахуванням плану розвитку міста на максимально добову продуктивність  - 33,15 тис.м3/добу. Якщо конкретніше, то передбачалося, що від населення мікрорайонів буде 17,75 тис.м3 стоків за добу; від населення індивідуальної забудови – 0,29 тис./м3. Сюди мала додатися й місцева промисловість (маслозавод, консервний завод птахокомбінату, хлібозавод, завод безалкогольних напоїв, комбікормовий завод, завод залізобетонних виробів, швейна фабрика та інше – загалом  – 2,41 тис.м3/стоків на добу, агропромисловий комплекс – 6,0 тис.м3/добу, та власні потреби проммайданчику КГЗКОР – 6,7 тис. кубічних метрів стоків щодобово.

Продуктивність існуючих каналізаційних очисних споруд відповідають І черзі будівництва і складає 11-15 тисяч кубічних метрів стоків щодобово. Каналізаційні мережі протяжністю більше 34,4 кілометра (два трубопроводи по 17,2 кілометра кожний) та обладнання до них використовуються понад 30 років і, незважаючи на продовження роботи, мають значний експлуатаційний та корозійний знос, вони морально застарілі та енергоємні. Та й не це головне. Однією з головних проблем діючої системи водовідведення на сьогоднішній день є виведення з експлуатації аварійної самопливної ділянки каналізаційного колектору 2Ø800мм  протяжністю 2,2 кілометра через його обвалення ще в 2009 році. Починаючи з 2009 року і до теперішнього часу транспортування міських стоків здійснюється по тимчасовій схемі трубопроводів, які по-перше не розраховані госппобутові стоків з міста, також не є новими. Додатково зазначу, що вартість лише труб з комплектуючими та фасонними деталями близько 20 мільйонів гривень і це без врахування робіт по заміні аварійної ділянки.

Крім того, скиди очищених стоків здійснюються, згідно проекту, в лівобережний нагорний канал, а далі у річку Березівка, або в хвостосховище магнітного збагачення. І канал, і хвостосховище є ключовими спорудами у процесі збагачення руди,  майнове питання по яких не вирішується більше 10 років і навряд чи вирішиться  найближчим часом. Це я розповідаю тим, хто пропонує прийняти каналізаційний комплекс у комунальну власність міста. Без зазначених споруд каналізаційна система не може вважатися цілісним майновим комплексом.

До того ж 15 кілометрів мереж, десятки колодязів, ГКНС та очисні споруди, які, якби так й сталося і котрі потрібно було б щоденно обслуговувати, розташовані на відомчій території, на яку треба потрапити та добратися до згаданих об’єктів експлуатаційному персоналу з міста Долинська.

На останок не можна не нагадати противникам нових очисних споруд про проблему, яка є аналогічною з водопостачанням, а це питання боргів ДП «Дирекція КГЗКОР» перед енергопостачальниками. Вона чи не щодня нагадує про себе, висить зашморгом на всіх, в тім числі і на долинчанах.

Ось чому на підставі усіх вищезазначених негативних факторів у 2017 році й прийняте рішення про альтернативне водовідведення в місті. У тому ж році міською радою був поданий екологічний запит до департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської облдержадміністрації про включення до комплексної програми охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області на 2016-2020 роки проекту «Будівництво каналізаційних очисних споруд з їх підключенням до мереж в місті Долинська Кіровоградської області з виготовленням проектно-кошторисної документації». За рахунок коштів обласного Фонду охорони навколишнього природного середовища для здійснення фінансування природоохоронних заходів та об’єктів замовлено виготовлення проектно-кошторисної документації, замовником проектних  робіт та розпорядником коштів визначено управління капітального будівництва Кіровоградської облдержадміністрації. Проектні роботи  розпочаті у 2017 році і завершені у 2019 році, отриманий позитивний експертний звіт від ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Міжрегіональна будівельна експертиза». Вартість робіт склала – 1,4 мільйона гривень.

     -- Що передбачає сам проект?

-- Робочим проектом передбачено будівництво каналізаційних очисних споруд (КОС) з їх підключенням до мереж в місті Долинська на місці напівзруйнованих карт для складування відходів від Долинського птахокомбінату, розташованих за межами житлової забудови. В обсяг проекту входить: проектування технологічної лінії механічного й біологічного очищення, доочищення і знезараження стічних вод гіпохлоритом натрію, що готується на місці з солі, зневоднення й знезараження надлишкового мулу й осаду.

     -- Будь-ласка, детальніше з технології, бо, як зрозуміло, це найбільше й хвилює марфівських жителів та населення довколишніх сіл.

-- Це буде відбуватися так. Стічні води у кількості 1500 кубічних метрів за добу з міста Долинська надходять в існуючу каналізаційну насосну станцію (КНС) і далі подаються на проектний майданчик каналізаційних очисних споруд (КОС) для очищення. Стічні води подаються спочатку на вузол механічного очищення стоків, в якому, за допомогою компактної блочної установки, проводиться  попереднє очищення стічних вод. Далі стічна вода надходить в чотири первинних відстійники, де відбувається її освітлення, а осад за допомогою насосів надходить у муловий колодязь. Після освітлення у первинних відстійниках стічна вода поступає на біологічне очищення системою глибокого біологічного очищення стічних вод. Для досягнення необхідних параметрів якості очищеної води проектом передбачена фільтрація біологічно очищеної води на піщано-гравійних фільтрах. Очищена стічна вода накопичується у резервуарі очищеної води. Вода постійно відкачується насосами у скидний колектор протяжністю 7,4 кілометра, скид передбачено у ліву притоку річки Висунь (балка з ставками). Частково очищені стоки використовуються для власних технічних потреб майданчика та можуть бути використані для поливу території. Ця вода за якістю відповідає показникам технічної води.

На очисних спорудах передбачений систематичний лабораторний аналіз виробничого контролю, який направлений на вчасне виявлення порушень у технологічному процесі і попередження відводу води, яка не відповідає встановленим нормам.

У відповідності до звіту з оцінки впливу на довкілля планової діяльності каналізаційних очисних споруд (КОС), розробленого ТОВ «Український лабораторний центр екологічних досліджень»,  - будівництво і подальша експлуатація КОС в місті Долинська до наднормативних негативних впливів на елементи довкілля не спричинить, це ніяким чином не вплине на санітарно-гігієнічну ситуацію в зоні постійного проживання населення.

Подібні об’єкти вже проектувалися та збудовані ще 30 років тому. Наглядний прикладом аналогічного проекту є каналізаційні очисні споруди ДП «Дирекція КГЗКОР», які здійснюють скид очищених стоків у річку Березівку, а нижче по течії  на відстані 5 кілометрів знаходиться населений пункт село Криничувата Устинівського району. За весь період експлуатації цього об’єкту офіційні факти чи суспільні думки щодо негативного впливу на довкілля цієї території чи її мешканців, відсутні. Якщо хтось сумнівається у сказаному, поїдьте у Криничуватку і самі переконаєтесь.

Тому ще раз скажу: усі поширені публікації є суб’єктивними, некомпетентними  домислами і спрямовані на провокування до збурювання суспільства і саботажу реалізації цього проекту. Проте вони не відповідають дійсності і не можуть ставити під сумнів наукові та експертні висновки фахівців.

З Сергієм ЦУКАНОВИМ розмовляв Михайло ФЕДОРОВ. 

Огляд преси










Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання