вул. Соборності України 50, м.Долинська Кіровоградська обл. 28500
тел: 05(234) 5-04-06, 5-31-61, e-mail: dolmiskrada@ukr.net

Навігація

Офіційні сайти

Історична довідка

                                       

Місто Долинська Кіровоградської області

 

Історична довідка 

( підготовлена Долинською міською радою)

      

          Долинська - місто районного підпорядкування, центр району, залізничний вузол. Розташована у південно-східній частині Кіровоградської області, за 75 км на південь від Кіровограду.

          Населення  19 476 чол.( на 01.01.2016 р.)

         Долинській міській раді підпорядковане також село Степове (колишня назва - Більшовик).

         Виникнення міста пов’язане з будівництвом залізниць, що почалося на Україні після скасування кріпосного права .

       20 серпня 1873 року через станцію Долинська Олександрійського повіту Братолюбівської волості Херсонської губернії новозбудованою залізничною віткою Знам’янка - Миколаїв пройшов перший потяг. Ця подія започаткувала дату народження нинішнього міста.

         Станцію назвали іменем Маловодянської землевласниці О.Ф. Долинської. Вона надала  притулок будівельникам залізниці й сприяла вирішенню їх побутово-життєвих проблем.

        Поселення біля станції виникло не відразу. Його прискорений розвиток розпочався після 1884року, коли до ладу стала новозбудована вітка Катеринівської залізниці Долгинцеве (нині м.Кривий Ріг) - Долинська. Поселення було назване іменем власника цих земель поміщика Кефали - Кефалине.

        У 1896 році у 25-и помешканнях селища проживало 227 жителів, у 1908 - понад 2,5 тис. У період сільськогосподарських робіт воно ставало ринком найму дешевої робочої сили робітників, які з різних губерній Російської імперії приїжджали на сезонні заробітки. Зростав річний вантажообіг станції, і на початок 20 ст. він склав 75 млн. пудів.

        В селищі побудували церкву, залізничне училище( 1891 рік ), відкрили земську школу ( 1901 рік), працював цегельний завод. У 1901-1902 роках учнем телеграфіста на станції Долинська працював відомий український письменник - демократ Архип Тесленко, а в залізничному училищі в 1911-1914 роках - відомий письменник і педагог Антон Макаренко.

       У ході визвольних змагань 1917-1921 років селище отримало нову назву - Шевченкове. Аналіз документів того часу показує, що ця подія відбулась наймовірніше у 1919 році, коли територія нинішнього району, в тому числі й станція, адміністративно відійшли від Олександрійського повіту до Криворізького.

 

       Створений у 1923 році Долинський район взяв назву станції. Це був безпрецедентний випадок - в межах України центром Долинського району вважалось селище Шевченкове, а  в адміністративно - територіальних довідниках - неіснуюче селище Долинська. Цей казус було усунено Указом Президій Верховної Ради Української РСР від 15 серпня 1944 року, в якому з метою уточнення найменувань населених пунктів та у зв’язку з існуванням однакових найменувань, що викликало утруднення для установ і громадян, селище Шевченкове перейменували у відповідності з назвою району і почали називати селищем Долинська.

      14 травня 1957 року, відповідно до рішення виконкому Кіровоградської обласної ради депутатів трудящих, селище міського типу Долинська віднесли до категорії міст районного підпорядкування.

      Населений пункт у 20-х роках ХХ ст. перебував у складі Криворізького округу,  з 1932 року – у складі Дніпропетровської області , з кінця 1937 року –  Миколаївської , а з початку 1939 року – у складі Кіровоградської областей.

      Жителі селища пережили три голодомори, репресії 30-х років минулого століття, з 8 серпня 1941 по 12 березня 1944 років перебували під німецькою окупацією, зазнавши багатьох втрат і поневірянь. 

       Впродовж своєї більш як півстолітньої історії місто розросталось та змінювало вигляд: в ньому з’явилися 2-х, 5-ти, та 9-ти поверхові житлові будинки. Сьогодні – це сучасне мальовниче містечко. В 2012 році місту виповнилося 55 років з Дня присвоєння йому статусу міста, у вересні 2013 року Долинська відзначила 140-у річницю з Дня заснування.

      За  цей період   головами  Долинської  міської ради були:

 

 03.1957- 10.1963 –  Чепурний Олексій Дмитрович

 

 12.1963-09.1966 –  Мунтян Степан Варфоломійович

 

 09.1966-09.1970 -  Маричев Петро Фролович

 

 09.1970-06.1973 –  Поліщук Петро Григорович

 

 06.1973-07.1974-  Хлівний Михайло Миронович

 

 07.1974-06.1980-  Попко Олексій Ісайович

 

 11.1980-06.1982-  Кістень Андрій Павлович

 

 07.1982-03.1985-  Кравчук  Сергій Степанович

 

 03.1985-04.2002- Ляшенко Олексій Олексійович

 

 04.2002-11.2015 - Зеленокорінний Сергій Іванович

 

 від 11.2015 року  посаду міського голови займає Тернавська Віра Василівна.

 

       Має місто і своїх Почесних громадян, це:

 

Барсуков Леонід Леонтійович

 

Правосудько Петро Петрович

 

Гідулянов Петро Леонтійович

 

Кравець Сергій Титович

 

Дунін Борис Петрович

 

Величко Віктор Пантелійович

 

Заїка Василь Прокопович 

 

Жир Галина Іванівна

 

Боркута Василь Тимофійович

 

       Нині Долинська - великий залізничний вузол, південні залізничні ворота Кіровоградщини. В літньо - осінній період через нього проходять більше 40 пасажирських потягів, серед яких і міжнародні : Херсон - Санкт - Петербург, Сімферополь - Мінськ та інші. Працюють промислові  підприємства харчової та переробної галузей: ВАТ «Долинський хлібзавод», ЗАТ«Долинський елеватор»; функціонує ДП «Дирекція КГЗКОР». Діють філіали банківських установ.

У місті функціонує 4 школи, працюють 4 дошкільні навчальні заклади, районна школа мистецтв, дві бібліотеки, музей історії Долинського району, районний музей «Долинщина – спортивна», меморіально - педагогічний музей А.С. Макаренка, стадіон, Дитячо-юнацька спортивна школа, сім спортивних залів та два спортивних майданчики із штучним покриттям.

       Медичні послуги надають центральна района лікарня, Будинок матері та дитини, швидка медична допомога.

      Торгова мережа  міста  нараховує : 273 магазини та кіоски по реалізації продуктів харчування, 13 закладів громадського харчування, 17 аптек та аптечних пунктів.

      Прикрасою  міста стали комплекс  магазинів: ”Барва”, супермаркети :  «АТБ»ТОВ «АТБ – Маркет Продукти-237» , «ВАРУС» ТОВ «Омега», «Санет», «Салон меблів», «Золото»  та інші.  Відкрились об'єкти з високим рівнем обслуговування, що відповідають сучасним вимогам, зокрема, магазини та торговельні павільйони фірмової торгівлі: «М`ясокомбінат «Ятрань», «Черняхівські ковбаси», «Соколівський м`ясокомбінат», „Оптика”, ПП „Автоцентр Долинка”,  «Господарка» ТОВ «Господарчі товари», «Меблевий салон»  та інші.

      Місто має 2  ринки, які надають можливість забезпечити торговими місцями   понад 1000 громадян, в  основному приватних підприємців.   

      Здобули  авторитет  та працюють над підищенням іміджу  підприємства сфери  послуг: косметологічно - оздоровчий  центр „Орхідея”, перукарні „У Тетяни”,  «Руслана»,  фотосалон „Фотекс”,  салон  по  пошиву та ремонту  одягу ФОП Мінай Л.Г.

      Працюють   заклади  громадського харчування кафе: «Домашня кухня», «Берізка».

     В районному центрі ряд колективів носять звання народних. Серед них - дитячий зразковий  хореографічний колектив «Веселка» (керівник Галина Жир).

      Виходять дві газети – «Долинські новини» і «Провінція». З 1961 року працює районне радіомовлення, яке з 12 травня 2003 року виходить в ефір в системі FM – мовлення.

      На території міста нараховується  39 об’єктів історії та культури, з них 24 перебувають на державному обліку, зокрема, 14 занесені до державного реєстру України, 10 - до обласного реєстру пам’яток архітектури місцевого значення (Братська могила воїнів Другої світової війни, Пам’ятник  на честь звільнення міста від німецьких загарбників, Пам’ятники  воїнам-танкістам та льотчикам –землякам, які загинули під час Другої світової війни, Пам’ятник першим трактористам Долинської МТС, Пам’ятник  трудової Слави – паровоз «ЗУ – 681-59»).

     Також у місті  встановлено пам’ятники Т. Шевченку, А.Макаренку, меморіальні дошки письменникам А.Тесленку, А.Макаренку, П.Вороньку.  

     У 2012 році  у Меморіальному парку Слави м. Долинська за кошти  міської ради, соціально-відповідальних підприємців та мешканців міста споруджено  Стелу воїнам-землякам, які загинули на фронтах  Другої світової війни та Пам’ятний Знак воїнам Долинщини, які загинути на території інших держав; відновлено Пам’ятний Знак  ліквідаторам аварії на Чорнобильській АС.     

    У місті народилися відомі вчені: соціолог Ольгерд Борковський, доктори наук - економіст Іван Ковтун, історики П.Стоян і В. Брехуненко, фахівець в галузі меліорації Т. Хруслова, професор права М. Данількевич, доктор медицини і державний діяч О. Лук’яненко, Заслужений лікар України, Герой Соціалістичної праці Н.Ленгауер, льотчик - Герой Радянського Союзу Т.Лядський, диригент, народний артист України Г.Вазін, поет П.Косенко, живописці К.Заруба та В.Коптєв.

   З Долинською пов’язане ім’я майстра спорту міжнародного класу спринтера Ігоря Страха.

       Про події в Долинській розповідають книги:

       Б.Кузик та В.Білошапка  «Кіровоградщина: історія та сучасність центру України» Том 1, Дніпропетровськ, 2005 ;

       І .Євсєєв „Дивак „ , Кіровоград, 2000;

        „ Боковенька - 2000", історико - краєзнавчий збірник, Кіровоград, 2001;          „Боковенька -2002" , літературно-художній альманах, Кіровоград, 2003;     „Боковенька -2004", дослідження, спогади і документи до 70-річчя голодомору на Долинщині. Кіровоград, 2005;

   Набір листівок «Долинська», Київ, 1986 р;

   Маркований конверт до 125-річчя від дня заснування Долинської ,1998 рік .

         В 1986 році був виготовлений значок міста Долинська, на якому зображено тепловоз в обрамленні дубового листя і зернового колосся.

         У 2007 році рішенням Геральдичної  комісії при Долинській міській раді було затверджено символіку міста. І сьогодні місто Долинська має свої герб та прапор.

 

                                    Використана література та джерела

 

  1. Боковенька – 2000. Історико-краєзнавчий збірник. – Долинська – Кіровоград, 2001.
  2. Боковенька – 2002. Літературно-художній альманах. – Кіровоград, 2003.
  3. Боковенька – 2004. Дослідження, спогади і документи до 70-річчя голодомору на Долинщині. – Кіровоград, 2005.
  4. Гусейнов Г. Господні зерна. Кн. 1-8. – Кривий Ріг – Дніпропетровськ, 2000-2005.
  5. Долинська. Набір кольорових листівок. – К., 1986.
  6. Євсєєв І. Дивак. – Кіровоград, 2000.
  7. Історія міст і сіл УРСР. Кіровоградська область. – К., 1972. – С. 268-280.
  8. Кіровоградщина. Землі квітучої краса. – К., 1988.
  9. Кузик Б., Білошапка В. Кіровоградщина: історія і сучасність центру України. Т. 1. – Дніпропетровськ, 2005. – С. 251-294.

10. Матівос Ю., Сандул В. Туристські маршрути Кіровоградщини. – Дніпропетровськ, 1978.

11. Український радянський енциклопедичний словник. Т. 1. – К., 1966-С. 626.

12. Українська радянська енциклопедія. Т. 3. – К., 1979. – С. 430.

13. Указ Верховної Ради Української РСР від 15 серпня 1944 року «Про перейменування, уточнення та внесення змін в найменування деяких міст, районних центрів і районів Української РСР // Відомості Верховної Ради Української РСР. – К., 1944.

14. Указ Верховної Ради Української РСР від 31 травня 1957 року «Про присвоєння Долинській статусу міста». – К., 1957. – С. 112.

 15. Документи  виконавчого комітету Долинської міської ради 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Огляд преси










Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання