вул. Соборності України 50, м.Долинська Кіровоградська обл. 28500
тел: 05(234) 5-04-06, 5-31-61, e-mail: dolmiskrada@ukr.net

Навігація

Офіційні сайти

Історична довідка

                                           

    Місто Долинська Кіровоградської області

     

    Історична довідка 

    ( підготовлена Долинською міською радою)

          

              Долинська - місто районного підпорядкування, центр району, залізничний вузол. Розташована у південно-східній частині Кіровоградської області, за 75 км на південь від Кіровограду.

              Населення  19 476 чол.( на 01.01.2016 р.)

             Долинській міській раді підпорядковане також село Степове (колишня назва - Більшовик).

             Виникнення міста пов’язане з будівництвом залізниць, що почалося на Україні після скасування кріпосного права .

           20 серпня 1873 року через станцію Долинська Олександрійського повіту Братолюбівської волості Херсонської губернії новозбудованою залізничною віткою Знам’янка - Миколаїв пройшов перший потяг. Ця подія започаткувала дату народження нинішнього міста.

             Станцію назвали іменем Маловодянської землевласниці О.Ф. Долинської. Вона надала  притулок будівельникам залізниці й сприяла вирішенню їх побутово-життєвих проблем.

            Поселення біля станції виникло не відразу. Його прискорений розвиток розпочався після 1884року, коли до ладу стала новозбудована вітка Катеринівської залізниці Долгинцеве (нині м.Кривий Ріг) - Долинська. Поселення було назване іменем власника цих земель поміщика Кефали - Кефалине.

            У 1896 році у 25-и помешканнях селища проживало 227 жителів, у 1908 - понад 2,5 тис. У період сільськогосподарських робіт воно ставало ринком найму дешевої робочої сили робітників, які з різних губерній Російської імперії приїжджали на сезонні заробітки. Зростав річний вантажообіг станції, і на початок 20 ст. він склав 75 млн. пудів.

            В селищі побудували церкву, залізничне училище( 1891 рік ), відкрили земську школу ( 1901 рік), працював цегельний завод. У 1901-1902 роках учнем телеграфіста на станції Долинська працював відомий український письменник - демократ Архип Тесленко, а в залізничному училищі в 1911-1914 роках - відомий письменник і педагог Антон Макаренко.

           У ході визвольних змагань 1917-1921 років селище отримало нову назву - Шевченкове. Аналіз документів того часу показує, що ця подія відбулась наймовірніше у 1919 році, коли територія нинішнього району, в тому числі й станція, адміністративно відійшли від Олександрійського повіту до Криворізького.

     

           Створений у 1923 році Долинський район взяв назву станції. Це був безпрецедентний випадок - в межах України центром Долинського району вважалось селище Шевченкове, а  в адміністративно - територіальних довідниках - неіснуюче селище Долинська. Цей казус було усунено Указом Президій Верховної Ради Української РСР від 15 серпня 1944 року, в якому з метою уточнення найменувань населених пунктів та у зв’язку з існуванням однакових найменувань, що викликало утруднення для установ і громадян, селище Шевченкове перейменували у відповідності з назвою району і почали називати селищем Долинська.

          14 травня 1957 року, відповідно до рішення виконкому Кіровоградської обласної ради депутатів трудящих, селище міського типу Долинська віднесли до категорії міст районного підпорядкування.

          Населений пункт у 20-х роках ХХ ст. перебував у складі Криворізького округу,  з 1932 року – у складі Дніпропетровської області , з кінця 1937 року –  Миколаївської , а з початку 1939 року – у складі Кіровоградської областей.

          Жителі селища пережили три голодомори, репресії 30-х років минулого століття, з 8 серпня 1941 по 12 березня 1944 років перебували під німецькою окупацією, зазнавши багатьох втрат і поневірянь. 

           Впродовж своєї більш як півстолітньої історії місто розросталось та змінювало вигляд: в ньому з’явилися 2-х, 5-ти, та 9-ти поверхові житлові будинки. Сьогодні – це сучасне мальовниче містечко. В 2012 році місту виповнилося 55 років з Дня присвоєння йому статусу міста, у вересні 2013 року Долинська відзначила 140-у річницю з Дня заснування.

          За  цей період   головами  Долинської  міської ради були:

     

     03.1957- 10.1963 –  Чепурний Олексій Дмитрович

     

     12.1963-09.1966 –  Мунтян Степан Варфоломійович

     

     09.1966-09.1970 -  Маричев Петро Фролович

     

     09.1970-06.1973 –  Поліщук Петро Григорович

     

     06.1973-07.1974-  Хлівний Михайло Миронович

     

     07.1974-06.1980-  Попко Олексій Ісайович

     

     11.1980-06.1982-  Кістень Андрій Павлович

     

     07.1982-03.1985-  Кравчук  Сергій Степанович

     

     03.1985-04.2002- Ляшенко Олексій Олексійович

     

     04.2002-11.2015 - Зеленокорінний Сергій Іванович

     

     від 11.2015 року  посаду міського голови займає Тернавська Віра Василівна.

     

           Має місто і своїх Почесних громадян, це:

     

    Барсуков Леонід Леонтійович

     

    Правосудько Петро Петрович

     

    Гідулянов Петро Леонтійович

     

    Кравець Сергій Титович

     

    Дунін Борис Петрович

     

    Величко Віктор Пантелійович

     

    Заїка Василь Прокопович 

     

    Жир Галина Іванівна

     

    Боркута Василь Тимофійович

    Міляєв Леонід Михайлович

    Яковенко Іван Вікторович

     

           Нині Долинська - великий залізничний вузол, південні залізничні ворота Кіровоградщини. В літньо - осінній період через нього проходять більше 40 пасажирських потягів, серед яких і міжнародні : Херсон - Санкт - Петербург, Сімферополь - Мінськ та інші. Працюють промислові  підприємства харчової та переробної галузей: ВАТ «Долинський хлібзавод», ЗАТ«Долинський елеватор»; функціонує ДП «Дирекція КГЗКОР». Діють філіали банківських установ.

    У місті функціонує 4 школи, працюють 4 дошкільні навчальні заклади, районна школа мистецтв, дві бібліотеки, музей історії Долинського району, районний музей «Долинщина – спортивна», меморіально - педагогічний музей А.С. Макаренка, стадіон, Дитячо-юнацька спортивна школа, сім спортивних залів та два спортивних майданчики із штучним покриттям.

           Медичні послуги надають центральна района лікарня, Будинок матері та дитини, швидка медична допомога.

          Торгова мережа  міста  нараховує : 273 магазини та кіоски по реалізації продуктів харчування, 13 закладів громадського харчування, 17 аптек та аптечних пунктів.

          Прикрасою  міста стали комплекс  магазинів: ”Барва”, супермаркети :  «АТБ»ТОВ «АТБ – Маркет Продукти-237» , «ВАРУС» ТОВ «Омега», «Санет», «Салон меблів», «Золото»  та інші.  Відкрились об'єкти з високим рівнем обслуговування, що відповідають сучасним вимогам, зокрема, магазини та торговельні павільйони фірмової торгівлі: «М`ясокомбінат «Ятрань», «Черняхівські ковбаси», «Соколівський м`ясокомбінат», „Оптика”, ПП „Автоцентр Долинка”,  «Господарка» ТОВ «Господарчі товари», «Меблевий салон»  та інші.

          Місто має 2  ринки, які надають можливість забезпечити торговими місцями   понад 1000 громадян, в  основному приватних підприємців.   

          Здобули  авторитет  та працюють над підищенням іміджу  підприємства сфери  послуг: косметологічно - оздоровчий  центр „Орхідея”, перукарні „У Тетяни”,  «Руслана»,  фотосалон „Фотекс”,  салон  по  пошиву та ремонту  одягу ФОП Мінай Л.Г.

          Працюють   заклади  громадського харчування кафе: «Домашня кухня», «Берізка».

         В районному центрі ряд колективів носять звання народних. Серед них - дитячий зразковий  хореографічний колектив «Веселка» (керівник Галина Жир).

          Виходять дві газети – «Долинські новини» і «Провінція». З 1961 року працює районне радіомовлення, яке з 12 травня 2003 року виходить в ефір в системі FM – мовлення.

          На території міста нараховується  39 об’єктів історії та культури, з них 24 перебувають на державному обліку, зокрема, 14 занесені до державного реєстру України, 10 - до обласного реєстру пам’яток архітектури місцевого значення (Братська могила воїнів Другої світової війни, Пам’ятник  на честь звільнення міста від німецьких загарбників, Пам’ятники  воїнам-танкістам та льотчикам –землякам, які загинули під час Другої світової війни, Пам’ятник першим трактористам Долинської МТС, Пам’ятник  трудової Слави – паровоз «ЗУ – 681-59»).

         Також у місті  встановлено пам’ятники Т. Шевченку, А.Макаренку, меморіальні дошки письменникам А.Тесленку, А.Макаренку, П.Вороньку.  

         У 2012 році  у Меморіальному парку Слави м. Долинська за кошти  міської ради, соціально-відповідальних підприємців та мешканців міста споруджено  Стелу воїнам-землякам, які загинули на фронтах  Другої світової війни та Пам’ятний Знак воїнам Долинщини, які загинути на території інших держав; відновлено Пам’ятний Знак  ліквідаторам аварії на Чорнобильській АС.     

        У місті народилися відомі вчені: соціолог Ольгерд Борковський, доктори наук - економіст Іван Ковтун, історики П.Стоян і В. Брехуненко, фахівець в галузі меліорації Т. Хруслова, професор права М. Данількевич, доктор медицини і державний діяч О. Лук’яненко, Заслужений лікар України, Герой Соціалістичної праці Н.Ленгауер, льотчик - Герой Радянського Союзу Т.Лядський, диригент, народний артист України Г.Вазін, поет П.Косенко, живописці К.Заруба та В.Коптєв.

       З Долинською пов’язане ім’я майстра спорту міжнародного класу спринтера Ігоря Страха.

           Про події в Долинській розповідають книги:

           Б.Кузик та В.Білошапка  «Кіровоградщина: історія та сучасність центру України» Том 1, Дніпропетровськ, 2005 ;

           І .Євсєєв „Дивак „ , Кіровоград, 2000;

            „ Боковенька - 2000", історико - краєзнавчий збірник, Кіровоград, 2001;          „Боковенька -2002" , літературно-художній альманах, Кіровоград, 2003;     „Боковенька -2004", дослідження, спогади і документи до 70-річчя голодомору на Долинщині. Кіровоград, 2005;

       Набір листівок «Долинська», Київ, 1986 р;

       Маркований конверт до 125-річчя від дня заснування Долинської ,1998 рік .

             В 1986 році був виготовлений значок міста Долинська, на якому зображено тепловоз в обрамленні дубового листя і зернового колосся.

             У 2007 році рішенням Геральдичної  комісії при Долинській міській раді було затверджено символіку міста. І сьогодні місто Долинська має свої герб та прапор.

     

                                        Використана література та джерела

     

    1. Боковенька – 2000. Історико-краєзнавчий збірник. – Долинська – Кіровоград, 2001.
    2. Боковенька – 2002. Літературно-художній альманах. – Кіровоград, 2003.
    3. Боковенька – 2004. Дослідження, спогади і документи до 70-річчя голодомору на Долинщині. – Кіровоград, 2005.
    4. Гусейнов Г. Господні зерна. Кн. 1-8. – Кривий Ріг – Дніпропетровськ, 2000-2005.
    5. Долинська. Набір кольорових листівок. – К., 1986.
    6. Євсєєв І. Дивак. – Кіровоград, 2000.
    7. Історія міст і сіл УРСР. Кіровоградська область. – К., 1972. – С. 268-280.
    8. Кіровоградщина. Землі квітучої краса. – К., 1988.
    9. Кузик Б., Білошапка В. Кіровоградщина: історія і сучасність центру України. Т. 1. – Дніпропетровськ, 2005. – С. 251-294.

    10. Матівос Ю., Сандул В. Туристські маршрути Кіровоградщини. – Дніпропетровськ, 1978.

    11. Український радянський енциклопедичний словник. Т. 1. – К., 1966-С. 626.

    12. Українська радянська енциклопедія. Т. 3. – К., 1979. – С. 430.

    13. Указ Верховної Ради Української РСР від 15 серпня 1944 року «Про перейменування, уточнення та внесення змін в найменування деяких міст, районних центрів і районів Української РСР // Відомості Верховної Ради Української РСР. – К., 1944.

    14. Указ Верховної Ради Української РСР від 31 травня 1957 року «Про присвоєння Долинській статусу міста». – К., 1957. – С. 112.

     15. Документи  виконавчого комітету Долинської міської ради 

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

    Огляд преси










    Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання